ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ДЛЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ЧИТАЧА

НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

Людмила Мармалюк,

Вчитель російської мови та зарубіжної літератури

Первозванівської ЗШ І-ІІІ ст.

            У статті розповідається про досвід роботи використання інноваційних технологій для розвитку творчого читача на уроках зарубіжної  літератури.

«Мені здається, що літературу не можна вже розглядати просто як один з навчальних предметів поряд з географією чи історією. Вона має особливе значення, яке не вкладається у шкільну програму. Мова і література можуть допомогти нам жити у мирі із самим собою, а така допомога нам особливо потрібна»

Дж. Б. Прістлі

Література активно формує етичну й естетичну свідомість людини, розвиває творчу уяву, фантазію, мораль, збагачує внутрішній світ. Вивчаючи природничі   науки, учень опановує те, що знають інші й інтегрується в об’єктивну реальність. А з допомогою літератури він пізнає, що відкривається тільки йому, він інтегрує в реальність себе як певну духовну цілісність, неповторність. У цьому особливий сенс вивчення літератури.

Але «учень - не амфора, яку треба наповнити знаннями, а факел, який треба запалити», - говорить давнє прислів'я. А психологи давно помітили, що краший результат досягається тоді, коли учні не «споживають» готові знання, а вирішують проблеми, долають перешкоди, самостйно шукають шляхи вирішення.

Урок, який не примушує думати, не бере за душу, гасить інтерес, породжує байдужість. Щоб не було такої байдужості, я намагаюсь побудувати урок так, шоб працював як увесь колектив класу, так і кожен учень зокрема. Особливу увагу на уроках зарубіжної літератури приділяю розвитку усного мовлення, виробленню в учнів уміння давати повну відповідь на поставлені запитання. Створення проблемних ситуацій спонукають учнів мислити, висловлювати своє ставлення до героїв творів та подій, що відбуваються.

Крім традиційних уроків застосовую інноваційні технології та методики.

1) "Літературна експертиза" - методика продуктивна для контролю і узагальнення матеріалу, а також для розвитку самостійності мислення, читацької культури учнів.

2) Прес-конференція літературних героїв -  урок проходить у формі запитань, які учні адресують товаришам, які представляють персонажів прочитаного твору або автора.

3) Добудова тексту - прийом, який дає можливість зрозуміти художню логіку автора,  особливості його творчості.

4) Урок-казка - стимулює фантазію учнів. Тому, йдучи за В.О. Сухомлинським, прагну навчити дітей любити красу рідного краю, і захоплення красою  природи передати через казку,  бо,  як стверджує педагог: "Казка - свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки".

5) Уроки, засновані на імітації громадсько-культурних заходів: заочна подорож,

подорож у минуле, подорож з героєм твору...

6) Уроки у формі змагань та ігор: конкурс, турнір, дуель, КВК, ділова гра, рольова гра, вікторина. Включення їх робить процес навчання цікавим, створює  в  учнів робочий   настрій, полегшує   подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу, сприяє інтенсифікації навчальної діяльності.

Велике значения надаю кросвордам та малюнкам, адже малюючи той, чи інший епізод до твору, учень висловлює своє враження, почуття переживання. А складання та розгадування кросвордів сприяє закріпленню матеріалу.

7) Уроки - дискусії ефективні в старших класах, тому що сприяють виробленню в учнів особистої позиції по відношенню до прочитанного і вчать учнів культури дискусії.

Люблять учні і хвилинки поезії, які я проводжу. Використовую такі види робіт:

- добудова тексту,

- складання поезій за поданими римами,

- авторські епітети  учні  замінюють синонімами, зберігаючи при цьому загальний зміст...

На уроках літератури намагаюсь враховувати вікові уподобання і схильності учнів. Тому в 5-6 класах пріоритетними стають завдання, що стосуються навичок читання, мислення, методів і засобів пізнання. Мотивація має активний емоційно-зацікавлений характер.

В 7-8 класах емоційне захоплення від відкриття таємниць навколишнього світу змінюється роздумами, спостереженнями, аналізом. Тут уроки потребують застосування проблемно-наукових методів. Характер навчальної діяльності має збуджувати розум, сприяти формуванню критичного мислення. Наприклад: перш ніж вивчати, скажімо, вірменський епос "Давид Сасунський", я знайомлю учнів з типологічно-значущими прикметами епосу, його основною тематикою, художніми здобутками, проблемами вивчення, а вже потім переходжу до текстуального вивчення. У старших класах учням хочеться більшої самостійності, можливостей для самовиявлення, спілкування, пошуку, тобто всього того, що визначає нелегкий процес становлення людини. Тому уроки в 9-11 класах намагаюся проводити під гаслом: "Від великих духовних проблем у літературі - до величі душі!"

Урок літератури в школі - урок особливий, пов'язаний з мистецтвом. Тому він теж повинен будуватися за законами мистецтва: мати свою зав'язку, кульмінацію, розв'язку. Як і в художньому творі, у ньому є свої рівні:

-  проблемно-тематичні (тема, проблема, завдання уроку);

-  образний (учитель, учні та їх ролі на уроці);

- сюжетно-композиційний (шляхи, методи, прийоми; види робіт, що застосовуються);

-   жанрово-видовий (тип уроку, який обирає вчитель).

Отже, цілісність літературного твору, цілісність літературного аналізу, цілісність уроку літератури - усе це взаємопов'язані та взаємозумовлені складові процесу навчання зарубіжної літератури та розвитку творчого мислення. Адже на уроках літератури відбувається збагачення учнів творчим досвідом, формування морально-естетичних ідеалів, осмисленням психологічних мотивів поведінки людей та вихованням в учнів механізму самоорганізації й саморозвитку.

Список використаних джерел

1.            Антипова О., Рум’янцева Д., Паламарчук В. У пошуках нестандартного уроку // Рад. школа. - 1991. - № 1. - С.65-69.

2.  Ісаєва О. О. Інноваційні технології у викладанні зарубіжної літератури в школі// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2005. - №9. - С.3-7.