ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ В УЧНІВ В УМОВАХ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Віра Чебановська

вчитель української мови та літератури

Грузьківського НВК

У статті порушується питання про використання сучасного освітнього інструментарію вчителя – філологау  формуванні літературних компетентностей учнів в умовах використання інноваційних технологій.

Життя нашого суспільства змінюється під впливом різних факторів, ставлячи перед молодим поколінням все складніші вимоги до комфортного адаптування у дорослому суспільстві. Пошук свого місця в житті, задоволення моральних та матеріальних потреб вимагають від школяра дедалі більше зусиль і компетенцій.

Сьогодні поняття «компетентність», «компетенція», «компетентнісний підхід» активно використовують у теорії і практиці викладання різних навчальних дисциплін.

Літературна компетентність охоплює системуумінь, які є змістом читацької, літературознавчої, бібліотечно-бібліографічної та особистісно-діяльнісноїкомпетенцій.

Під читацькою компетенцією розуміємо наявність сформованого способу та якостей читання, які передбачають вміння школярів правильно, швидко і виразно читати твір, відтворювати прочитане, оцінювати судження свої і своїх товаришів за змістом, логікою і виразністю мовлення.

Зміст бібліографічної компетенції передбачає у школярів знання певного кола літератури, бібліотечно-бібліографічних понять, уміння орієнтуватися у книжковому світі, користуватися довідковою літературою, задовольняти власні пізнавальні потреби. Періодичне читання преси, відвідування бібліотеки сприяють підвищенню бібліографічної компетенції школярів.

Літературознавча компетенція передбачає достатній читацький досвід школярів, усвідомлення ними жанрової специфіки твору; здійснення його грамотного аналізу; визначення на практичному рівні та усвідомлення таких понять, як тема, ідея, композиція, жанр, персонаж, мова твору. Використання зазначених літературних понять дає змогу учневі глибоко осмислити художній твір, відтворити систему художніх образів та розширити коло читання, охопивши жанрово-родові форми художньої, довідкової, науково-пізнавальної, української та зарубіжної літератури.

Однією з важливих складових літературної компетентності є особистісно-діяльнісна компетенція школяра. Вона передбачає реалізацію творчих здібностей дітей, викликаних високим інтересом до читання літературних творів, різних за жанрами, та вміння творчо їх переосмислювати. Можна тлумачити зазначену компетенцію як здатність читача до власної діяльності, що є особливою якістю творчості у процесі організованого вивчення літератури. Разом з тим особистісно-діяльнісна компетенція формується в процесі активної творчої діяльності учнів і сприяє розвитку творчих здібностей, розвиває читацьку самостійність.

Головною умовою ефективності компетентнісно спрямованої літературної освіти є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку. Так, на уроках літератури в 6 -8 класах практикую так званімікро- та макродіалоги, коли початкове сприйняття читачем художніх творів корегується   та поглиблюється і узагальнюється під час  їх обговорення, обміну думок між усіма учасниками навчального процесу, що призводить  до створення у свідомості школярів свого “власного тексту”, збагаченого особистісним "Я".  Тобто діалог є основним психологічним та  етико-культурним принципом вивчення літературного навчального матеріалу.

Уроки літератури мають створювати належні умови для мотивації читацької активності школярів, формування їхнього досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного сприйняття  світу.

Враховуючи це, на уроках української літератури спонукаю учнів до самостійного пошуку, створюючи необхідні умови для активності та ініціативності школярів. А це, в свою чергу сприяє  обміну знаннями та досвідом між усіма учасниками навчального процесу; знання набуваються у процесі спілкування і обговорення; учні є активним  учасником  навчання, відчувають  свою інтелектуальну спроможність, що робить процес навчання продуктивним; створюється позитивний психологічний мікроклімат у колективі, що максимально виключає стресові ситуації; школярі вчаться критично мислити, приймати продумані і виважені рішення, брати участь у дискусіях.   

  При вивченні  української  літератури в 7 класі робиться акцент на пізнанні художнього твору як цілісності (у жанровому розмаїтті) та його інтерпретації; осмисленні учнем власних переживань, оцінок, ціннісних суджень. Так, узагальнюючи  вивчення повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять», учням було запропоновано написати  твір-роздум із запропонованих тем: «Людина-найважливіша з усіх істот», «Шануй батька й неньку, то буде у тебе скрізь гладенько», «Любіть землю, любіть працю на землі» (О.Довженко).

Практикую і такі методи, прийоми, види робіт як: виразне читання, художня розповідь, проектна діяльність (дослідницькі, творчі проекти); лист до літературного героя, заочна подорож,  Інтернет-пошук, робота з підлітковою періодикою, підготовка листів герою, автору, читачеві; підготовка повідомлення-презентації тощо.

Використання інтерактивних і акмеологічних технологій у навчально – виховному процесі передбачає створення такого навчального середовища, у якому теоретичні та практичні знання засвоюються одночасно, що дає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне і критичне мислення, зв’язне мовлення, індивідуальні можливості. Навчальний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями, приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються спілкуватися з товаришами, робити обґрунтовані висновки, оцінювати власну роботу та роботу інших, а, отже, створюються всі умови для розвитку творчого потенціалу дитини

Формування літературних компетенцій під час вивчення української літератури  може  бути  ефективним  завдяки використанню новітніх інформаційних технологій. В навчальний процес може бути  вдало  інкорпорований  матеріал  спеціальних  сайтів,  які  містять  аудіо-, відео, текстовий контент різних жанрів, серії різноманітних вправ на засвоєння лексики,  тематично  скомпоновані  блоки  загальновживаної  та  спеціальної лексики, які постійно оновлюються та доповнюються. Інтернет-матеріали можуть бути використаними як на уроках, так і для самостійної роботи учнів.   Використання проектної технології дозволяє створювати на уроках дослідницьку, творчу атмосферу, що забезпечує залучення кожного учня до активного пізнавального процесу, в основі якого – співпраця. Поряд із цим, основна пошукова робота в межах проекту відбувається в позаурочний час, що сприяє формуванню самоосвітньої компетентності учнів.

Література

1.     Динник В.І. Використання методу проектів на уроках української мови та літератури// ВУЛМ. – 2009. - №10. – С.2-5.

2.     Єрмаков І. Компетентнісний потенціал проектної діяльності// Школа. - 2006.-№5.- С.5-11.

3.     Макашова Ю. Формування комунікативної літературної компетенції через використання технології розвитку критичного мислення уч­нів: Розробки уроків / Ю.Макашова // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2011. - №9. -С.57-64.

4.     Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. –К., 2000)

5.      Соснова К. Розвиток комунікативних здібностей учнів на уроках українськоїмови./ К.Соснова // Дивослово. – 2012. - №7. – С.2-9.

6.     Тімченко С.О. Критичне мислення: крок до комунікативноїкомпе­тенціїучня./ С.О.Тімченко // Вивчаємоукраїнськумову і літературу. - 2011. - №19-21. - С.2- 10.