ВИКОРИСТАННЯ  ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

                                               Світлана Єрмакова

                                                          вчитель української мови

                                                       та літератури 

Клинцівської ЗШ І-ІІІ ступенів

Автор ділиться  напрацюваннями з використанням   інтернет-ресурсів при  підготовці та проведенні уроків з української літератури, а також   розмірковує  над особливостями формування  інформаційних та комунікаційних компетентностей  учнів

Сьогодні багато уваги приділяється використанню інформаційно-комунікаційних технологій. І це зрозуміло, тому що наш час - час інформаційний. Саме тому використання  ін6тернет-ресурсів  в навчальному процесі є актуальною проблемою сучасної шкільної освіти. Інтернет - це джерело інформації, наочний посібник, індивідуальний інформаційний простір, тренажер, засіб діагностики і контролю.

Інформаційно-комунікаційні технології, увібравши в себе елементи різних методик (особистісно-орієнтованого, розвивального, проектного, інтерактивного  навчання)  надають кожному учневі, спираючись на його інтереси, здібності, особисті цінності й суб’єктивний досвід, можливість самореалізації в пізнавальній та інших видах діяльності, створюють комфортні умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві. 

Під час навчально-виховної  роботи  використовую різні засоби ІКТ: електронні підручники, словники, зображення, анімації, тренажери, комп’ютерні  програми, авторські статистичні таблиці, динамічні таблиці, літературні портрети, що сприяють  розвитку пізнавальної  активності  і  засвоєнню навчальної   інформації  кожним  школярем.  Вибір залежить від низки факторів, найважливішими з яких є такі: потреби уроку, рівня володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі середньої загальної освіти.

У  роботі надаю перевагу  урокам  із використанням  мультимедійного  супроводу (анімація, графічне зображення, музика, анімаційна графіка). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання. Ще  Я.А.Коменський у праці "Велика дидактика" писав: "...Усе, що тільки можна, давати для сприймання  чуттям, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові – через дотик. Якщо будь-які предмети можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями..."[ 5 ] Мультимедійний урок  дає можливість комбінувати на одному занятті велику кількість цікавих завдань, залучаючи все більше учнів до активної роботи, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу на уроках, сприяє кращому засвоєнню навчальної інформації на уроках. Досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення української мови і літератури дозволяє  не лише  навчити  учнів опрацьовувати  матеріали, а й уміти їх представляти, бо  сьогодення вимагає від сучасної молоді не простого оволодіння комп’ютерною технікою, а й вміння нестандартно, творчо показати свою роботу, відстоювати власну думку та арrументувати свої дії. Процес навчання  стає процесом дослідження. Переваги такої роботи надзвичайні, адже зростає зацікавленість предметом вивчення, учні самі стають творцями, ініціаторами нових ідей, розвивають свої інтелектуальні здібності. Діти вчаться бути послідовними у відборі найсуттєвішої інформації. Створено презентації з тем: «Шевченко - художник» (9 клас),  «Леся Українка–дочка Прометея»       (10 клас), «Панас  Мирний. Життєвий і творчий шлях» (10 клас). Основна мета такого виду роботи – досягнення потрібного ефекту при демонстрації теоретичного матеріалу з використанням ілюстрацій, схем, таблиць, аудіо- та відеозаписів;  дає змогу максимально наочно сприймати матеріал, скорочує час, впливає емоційно, зацікавлює, пробуджує творчу уяву, створює «ситуації успіху», посилює мотивацію до навчання. Відповідно до типу навчальної інформації на уроках використовую такі типи презентацій, які впливають на  ефективність навчально-виховного процесу: діагностичну, інформаційну, практичну, рефлексивну, аналітичну, творчу.

Систематичне  використання презентацій  на своїх уроках  має  подвійну  перевагу. Під  час  створення  та перегляду  комп'ютерної  презентації  на  уроці  учні  отримують як  корисні  знання,  так і вчаться  раціонально узагальнювати інформацію, широко використовувати засоби мультимедіа, правильно оформлювати  слайди. В учнів зникає страх зробити помилку, а виникає прагнення виправити, знайти відповіді. Це сприяє розвитку самостійної дослідницько-пошукової роботи учнів,  учить їх працювати  у групі й нести відповідальність за виконану роботу.  При цьому має місце методичний прийом «Роби, як я». Використання різновидових  презентацій (презентації для лекційного викладу матеріалу; презентації для узагальнюючих уроків; презентації для уроків тематичного оцінювання знань) у навчальній діяльності є одним з ефективних засобів  підвищення  пізнавальної  активності та розвитку творчих здібностей.

Під час вивчення програмових творів застосовую  перегляди фільмів (художніх, документальних) або їх фрагментів. Наприклад, «Тіні забутих предків» за повістю М.Коцюбинського, «Наталка Полтавка» за І.Котляревським, «Украдене щастя», «Захар Беркут» за І.Я.Франком та інші. Учням пропоную завдання: скласти порівняльну характеристику героїв, виписати цитати для характеристики героїв. Використовую записи телепередач «Гра долі» під час вивчення життєвого і творчого шляху письменників з шкільного курсу української літератури, наприклад, про Тараса Шевченка, Лесю Українку,  Івана Нечуя-Левицького, Михайла Коцюбинського, Олександра Довженка, Бориса Олійника, Олеся Гончара, Івана Багряного, Василя Симоненка, Василя Стуса та  інших. Учням пропоную створити творчий портрет митця.

Слід зазначити, що формування  інформаційних та комунікаційних компетентностей відбувається в процесі різноманітних видів діяльності на уроках. Вважаю,  що всі види діяльності на окремо взятому уроці важливі, бо діюча особистість мусить уміти виконати як просту, механічну роботу, так і складну, творчу.

Вважаю, що корисне все, що спонукатиме дитину зрозуміти, запам'ятати, засвоїти, привести до власної ціннісної системи, стати компетентним,  тому роботу з учнями організовую  від простого до складного.

Сьогодні у навчанні особливе значення  надається самостійній  діяльності  дитини,  її  пошуку,  усвідомленню  і застосуванню  нею  нових  знань.  Учитель  у  такому  разі  є  організатором  процесу навчання,  керівником, консультантом

Хмарні технології є одним із засобів активізації пізнавальної, пошукової, самостійної,  дослідницької, творчої діяльності учнів. Завдяки цим технологіям перед нами постає ціла низка нових можливостей. По-перше, це спільна робота учнів  із документами. Так, при вивченні творчості Івана Карпенка-Карого групі учнів було дане завдання: створити  презентацію  «Іван Карпенко – Карий – корифей українського театру». Учні під час роботи систематизували матеріал, поповнили спільну онлайн-папку,  матеріалами  якої можуть користуватися й інші школярі. Кожен учень може залишити для загального користування посилання на певні джерела.

Ефективним є і дистанційне навчання, якщо учень не засвоїв матеріал, можна надіслати конспект з різними позначками,  додатковий матеріал, схеми, вправи. Можна викладати  матеріал спеціально у створеній для цього групі в соціальній мережі, надати  інформацію, питання для обговорення, завдання й терміни виконання. Якщо в учнів виникли проблеми під час виконання домашнього завдання, вони можуть об'єднатися в пари й виконати завдання за допомогою спілкування в соціальній мережі.      

Дистанційне виконання тестів сприяє розвитку самоконтролю, самореалізації. Учень надсилає виконану роботу  вчителю, який перевіряє і надає рекомендації, школяр може самостійно аналізувати й виправляти допущені помилки, коригувати свою діяльність завдяки наявності зворотного зв'язку, у результаті чого удосконалюються навички самоконтролю.

Уся вищезазначена робота дає певні результати: зростає інтерес учнів до навчання, збільшується читацький інтерес, урізноманітнюється творчий рівень учнівських робіт, що відбивається у використанні оригінальних і нестандартних прийомів побудови усних і письмових висловлювань.

За допомогою інформаційно-комунікаційних технологій здійснюється ширше опанування законів рідної мови, глибше (детальніше) вивчення творів класиків української літератури, творчий розвиток дитини, що є значимим результатом  формування свідомого громадянина.

Отже, використання інформаційно-комунікаційних технологій для спілкування та співробітництва у навчанні словесності сприяє урізноманітненню навчального процесу, мотивації учнів до самоосвіти, підвищенню рівня саморефлексії, розвитку умінь налагоджувати стосунки й співпрацювати задля єдиної мети. Практика доводить, що при активному використанні інформаційно-комунікаційних технологій досягаються загальні цілі освіти, легше формуються  компетенції.

Список використаних джерел

1.                 Аліфанова Ш, Волинець Т. Через  комунікацію  до  пізнання.- К.:, Плеяда, 2005.

2.                 Державний  стандарт  базової і  повної  загальної  освіти.

3.                 Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україніна 2007–2015 роки» від 9 січня 2007 року, № 537-v.

4.                 Інформаційні технології в навчанні. – К.: Видавнича група ВНV, 2006. –240 с.

5.                 Коменський Я.А. Вибрані педагогічні твори. - У 2-х т. Т.1. -М.: Педагогіка, 1982.

6.                 Морзе Н.В. Основи  інформаційно  – комунікаційних технологій.- К.: Видавнича група, 2008.-352с.

7.                 Ожогін В.Я. Технічні засоби  в навчальному процесі. Інформаційні  властивості і ергономічні особливості застосування.- К.: Вища школа,2008.

8. Постанова кабінету міністрів України «Про затвердження державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006-2010 роки»від 7 грудня 2005 року, №1153Обухова Н. Сучасні інформаційні технології // Відкритий урок. – 2011. – №2. – С. 22-23.

8.                 Умецька Н. Медіаосвіта – сучасна педагогічна технологія // Відкритий урок. – 2010. – № 2 . – С. 14-15.