ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Дибенко Ольга Миколаївна, вчитель української мови

та літератури Катеринівської ЗШ І-ІІІ ступенів

       Анотація. Стаття присвячена методиці використання Інтернету у школі на уроках української літератури.

      Ключові слова: Інтернет-технології, компетенції, інтерактивне спілкування.

        Епоха інформаційного суспільства, основою якого стають знання, їхнє виробництво, передання та засвоєння, висуває нові вимоги до системи освіти, її моделей, методів і форм, які б дозволили на якісно новому рівні навчати учнів. Інформація перетворюється на основний предмет людської праці, змінює її зміст, збільшує роль людини в прийнятті рішень.

Серед сучасних технологій, що сприяють активізації пізнавальної діяльності школярів, найважливіше місце сьогодні займає Інтернет. Цей інтерактивний засіб одержання інформації практично з усіх галузей знань стає останнім часом в Україні надзвичайно актуальним.

Питанню використання Інтернету в школі вже кілька років приділяють увагу фахівці різного рівня. Всі вони одностайно сходяться на думці, що Інтернет стимулює процес розвитку інтелектуальних здібностей і самостійного критичного мислення учнів, надаючи багато додаткової інформації [1].

В усьому світі мільйони шанувальників художнього слова, користуючись сучасними електронними інформаційними технологіями, за лічені секунди можуть знайти в Інтернеті текст літературного твору або тільки потрібну цитату, відвідати бібліотеку, погортати сторінки різних електронних енциклопедій і довідників або замовити потрібну книжку в Інтернет-магазині.

На необхідності застосовувати комп’ютерну техніку, зокрема ресурси Інтернету при вивченні української літератури, наголошують рекомендації МОН України щодо вивчення шкільних дисциплін.

Що ж є пріоритетним із огляду на педагогічні й методичні аспекти в роботі вчителя української літератури, який працює з Інтернетом? [4].

Звичайно, насамперед, слід ураховувати, що сайти несуть користувачам тексти виучуваних творів, які легко доступні завдяки Інтернету.

По-друге, вчитель знаходитиме в Інтернеті допоміжні літературні матеріали, такі, наприклад, як електронні версії журналів чи газет, певні архівні матеріали, реферати, курсові та дипломні роботи, дисертації, сайти літературних музеїв, авторські сайти письменників, матеріали, які забезпечують здійснення міжпредметних зв’язків на заняттях з української літератури тощо.

Треба відзначити, що Інтернет у значній мірі може інтенсифікувати використання вчителями цікавих форм проведення уроків літератури.

Кожен із етапів вивчення літературної теми має різні цілі і завдання, якими і визначається відбір матеріалу, що дозволяє їх реалізувати. Наприклад, читання й аналіз художнього твору будуть більш ефективними, якщо учні зуміють зазирнути в творчу лабораторію письменника, почують фрагменти текстів у виконанні кращих майстрів художнього слова.

Підготовка та захист самими учнями проектів у формі презентацій із використанням Інтернет-ресурсів переводять роботу з площини засвоєння в площину дослідження. Вчитель пропонує вибрати необхідний для розкриття мікротеми матеріал, використовуючи інформацію сайтів, створити свою презентацію та підготувати виступ-захист. При цьому зростає позитивний емоційний фактор у сприйнятті школярами нового матеріалу, підвищується рівень самостійності, з'являється елемент здорового суперництва, а дискусії, що виникають під час захисту проектів, дозволяють виводити на перший план формування навичок комунікації [2].

Велику методичну допомогу нададуть віртуальні екскурсії по літературним місцям і будинкам-музеям, які познайомлять учнів із тими знаковими для літератури місцями, в яких сучасний школяр може інакше так ніколи і не побувати. Учні з великим інтересом сприймають цей вид роботи, крім того, по ходу екскурсії завжди є можливість звернутися до творів письменника або спогадів про нього сучасників.

Наявність у мережі словників (тлумачних, літературознавчих та інших) дуже допомагає при аналізі поетичного тексту, тому що дозволяє швидко згадати визначення терміна або спосіб визначення розміру.

Багато літературно-методичних сайтів містять відомості з теорії літератури, при деяких відкриті форуми, де вчителі й учні можуть вступити в дискусію (з колегами та ровесниками). Участь у форумах, обговореннях із ровесниками питань і проблем, які цікавлять учнів, звичайно ж, формує безліч корисних здібностей загального та власне літературного плану: комунікативних, творчих, критичних, аналітичних.

Виразне читання художнього тексту (зокрема віршів) дає можливість безпосередньо в момент сприйняття відчути авторський вплив, проникнути душею в його задум. Сьогодні в Інтернеті є багато сайтів, де представлена ​​поезія в голосі – художнє читання.

Інтернет має беззаперечні переваги: вибір аудіозаписів, висока якість виконання та відтворення, зручність використання.

Сучасними дослідниками в процесі розробки методики застосування Інтернету на уроках літератури було враховано ряд положень і застережень педагогічної науки:

– надмірність у використанні наочності веде до певних диспропорцій у розвитку конкретного й абстрактного мислення учнів;

– робота з комп’ютером не повинна сприйматися як розважальна «вставка» в процес вивчення літератури, а має розглядатися як органічна активізуюча складова частина пізнавального процесу;

– Інтернет може застосовуватись на всіх етапах вивчення літератури, під час розгляду всіх тем і розділів шкільної програми;

– необхідна практична реалізація основних ергономічних та дидактичних принципів навчання.

Пріоритетними в галузі впровадження Інтернет-ресурсів вважають такі положення:

– вчителі залишаються головними особами в організації пізнавальної діяльності учнів, а комп’ютери з можливістю виходу в Інтернет є лише допоміжними інструментами їх педагогічної діяльності;

– бажано, щоб відповідно до пізнавальних можливостей учнів передбачалися диференційовані завдання;

– ресурси Інтернету застосовуються для раціоналізації та інтенсифікації навчальної діяльності при виконанні дослідницьких і самостійних робіт учнів;

– розширення та поглиблення знань учнів, зокрема для реалізації варіативного компонента навчальних програм, більш повного задоволення особистісно-орієнтованих запитів дітей;

– формування та закріплення навичок самоосвітньої діяльності школярів та ін.

Специфіка літератури як мистецтва слова обумовила й своєрідні підходи до методики використання ресурсів Інтернету. На широкому та безмежному його просторі користувачі можуть знайти безліч потрібної інформації, яку стосовно професійних завдань учителів української літератури можна умовно поділити на блоки:

-         електронні бібліотеки;

-         літературні періодичні видання;

-         електронні підручники та посібники в Інтернеті;

-         педагогічний досвід впровадження новітніх технологій навчання;

-         науково-освітні сайти;

-         колекції рефератів та учнівських творів;

-         сайти мистецького характеру та ін.

Це такі блоки, які за своїм призначенням традиційно знаходяться в колі уваги викладачів української літератури.

Матеріали літературних сайтів, електронних бібліотек, електронних літературних періодичних видань тощо допоможуть учителю долучити учнів до написання їхньої власної дослідницької роботи, рефератів, доповідей, повідомлень, творчих робіт про життєвий шлях того чи іншого письменника, проведення віртуальних літературних екскурсій та ін.

Слід зазначити, що сьогодні найважливішою складовою професійних умінь учителя будь-якого предмета, і зокрема літератури, має бути володіння програмним забезпеченням комп’ютерів, засобами інформаційно-пошукових систем і баз даних, призначених для непрофесійних користувачів [3]. Необхідно оволодівати й технологією розробки дидактичних матеріалів, заснованих на мережевих джерелах інформації.

Отже, за допомогою Інтернету сучасний учитель літератури може не лише сам за лічені хвилини знайти найсвіжішу інформацію та ілюстративний матеріал із теми, яка його цікавить, але й повинен сприяти учням у використанні мережі Інтернет для швидкого та максимально ефективного пошуку навчальної інформації.

Література:

1. Кремень В.Г. Інформаційно-телекомунікаційні технології в освіті й формування інформаційного суспільства / В.Г. Кремень // Інформаційно-телекомунікаційні технології в освіті: досвід, проблеми, перспективи: зб. наук. праць. – Львів: ЛДУ БЖД, 2006. – С. 3-6.

2. Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у підготовці майбутніх педагогів /                                А.М. Коломієць, Д.І. Коломієць // Інформаційно-телекомунікаційні технології в освіті: досвід, проблеми, перспективи: зб. наук. праць. – Львів: ЛДУ БЖД, 2006. – С. 550-554.

       3. Макарчук О. М., Патланжоглу М. О. Курс інформатики / В. Д. Руденко. – К., 2001. – С. 16.

       4. Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах / Є. А. Пасічник – К., 2010. –